Як мало тих, з ким хочеться заснути: неймовірний вірш про головне

Як мало тих, з ким хочеться заснути,
Тулитися до рідного плеча,
Пірнати в мрії разом і тонути
І жити, жити, жити без кінця…

Як мало тих, з ким хочеш говорити
І день і ніч, і ніч і день — повік,
І знати, що насправді дужі крила
То не краса, а мудрий чоловік.

Як мало тих, кого би міг любити,
Точніше, лиш однісінький-один.
Шукає серце серця, щоб надпити
Нектар, котрий підніме на аршин.

Як мало тих… та все таки знайдеться
Окрайчик сонця створений під нас.
Шукайте — і, повірте, що знайдеться,
Бо той один також шукає вас.

Автор: Оксана Кузів «Шукайте — і знайдете!»