Три правила дорослої жінки, яка втомилася бути «хорошою»

Одного разу я запитала у знайомої виховательки, як вона ухитряється підтримувати ідеальну дисципліну, й змушує дітей робити саме те, що їй потрібно.

– О, це дуже просто! – сказала вихователька. – Потрібно спочатку вигадати якісь нічого не варті фантики: бали, очки, словесні заохочення. А потім погрожувати їх забрати. Я так працюю вже багато років, і це завжди діє.

Я замислилася тоді: а що, якщо це діє до цього часу?

Хіба ви не зустрічали людей, готових завдати собі неабияких незручностей, аби нікого не засмутити?

Перше правило дорослої жінки: ти не пряник, щоб усім подобатися

З життєвого досвіду вона знає, що вимога вчитися на одні п’ятірки, добре поводитися, сидіти, щільно стиснувши колінка, й подобатися всім без розбору, вигадані для того, щоб маленькою дівчинкою було легше управляти.

Є два кольори: чорний і білий, а є відтінки, яких більше. Не можна все життя пройти в білому одязі, не поставивши на ньому навіть маленької плямочки.

Іноді, щоб досягти своїх цілей, необхідне вміння стійко зносити негатив стосовно себе. Дозволити собі бути для когось поганим, не рефлексуючи зайвий раз, й не вибачаючись на кожному кроці за те, що ти є.

Прийняти себе хорошим, успішним, смачним, з ніг до голови обмазаним солодким сиропом притворної доброзичливості може кожен. Прийняти себе поганим, таким, що програв й таким, що дратує деяких людей без причини може лише доросла людина.

Ця думка могла б врятувати мільйонних «хороших дівчаток» від біди. Від невдалого заміжжя і чоловіка-аб’юзера, від рабства на службі, коли роботодавець вичавлює соки за мінімальну зарплату, від тиранії власних батьків і «друзів». Достатньо лише перестати намагатися бути пряником, приємним і зручним для всіх.

Друге правило дорослої жінки: ніколи не бери на себе чужу відповідальність

Гарну дівчинку з акуратними бантиками привчають нести всю тяжкість світу на своїх тендітних плечах. Саме від її поведінки залежить здоров’я бабусі. У бабусі взагалі хворе серце. Ось дівчинка почне бігати, стрибати, а бабуся візьме та й помре від цього. І буде дівчинка винна-винна! Нічого було стрибати!

Саме від успішності дівчинки залежить настрій мами. Ось була б дівчинка відмінниця – мама б раділа. Але дівчинка отримала четвірку. А можете бути – о, жах! – і трійку схопила. Ну все, тепер мама буде плакати-плакати, і заллє сльозами всю кімнату, весь будинок і весь мікрорайон. І навіть трохи підніме рівень світового океану. А винен у цьому хто? Дівчинка!

Ось ви смієтеся, а я знаю дорослих жінок, які цього часу вислуховують подібні звинувачення. Правда, в більш дорослому варіанті. Вони до цього часу несуть весь тягар світу на своїх плечах. Тільки дорослий світ, в порівнянні з дитячим, набагато важчий. Він такий важкий, що може й розчавити.

Такі жінки мучать себе так, що хворіють справжнісінькими хворобами, згорають як свічки… А потім так і живуть – вигорілі та виснажені. Несуть чужі хрести й проживають чужі життя. Відповідати за себе – велике благо. Тут важливі обидві частини. І «відповідати» і «за себе».

Третє правило дорослої жінки: чи не дозволяй перетворити себе в загнаного коня

Люди мислять штампами й люблять давати поради. Це, власне, навіть не новина. Проблема в тому, що ці поради даються з урахуванням їх власного стану і самопочуття.

Наприклад, Василина Михайлівна Дужемудра соромить молоду маму за брудне волосся, зібране нашвидкуруч в щурячий хвостик на потилиці. Вона вважає, що красива акуратна зачіска – це великий бонус, й не розуміє, як можна добровільно від такого відмовлятися.

Для пані Дужемудрої це справді так – вона наближається до пенсійного рубежу, й доглянутий зовнішній вигляд дозволяє їй довше залишатися на коні й зберігати вплив та доходи. А молода мама з хвостиком не спала толком вже кілька ночей – у дитини ГРЗ. Або кольки. Або зубки ріжуться. І краще відновлення ресурсу для неї зараз – добряче виспатися. А зачіска (спортзал, манікюр чи курси з саморозвитку) – недозволена трата ресурсу.

Якщо хвостик робить Василина Михайлівна – це втрата ресурсу. Якщо матуся – відновлення ресурсу. І розібратися, що саме відбувається, з боку буває доволі непросто.

Хороша дівчинка не привчена розбиратися, що у неї де – де надлишок, а де недолік. Тому в надії відновитися й прийти до якогось ідеалу вона робить безліч зайвих, запропонованих суспільством рухів, на які можна було б «забити». Доросла жінка має спиратися на власні відчуття, а не повторювати за іншими.

Здається, що дорослою жінкою бути важко. Он скільки всього треба вміти. Але насправді це набагато легше, ніж виконувати нездійсненну місію: намагатися сподобатися всім, відповідати за весь світ й слухати всіх підряд, замість того, щоб слухати лише себе.

Авторка: Морена Морана