Притча про ревнощі, яка змусить вас задуматися, чи варто впадати у крайнощі

Одного разу до Хінг Ши прийшов селянин і, ніяковіючи, повідав мудреця про свою біду:

– Учитель, мені соромно зізнатися, але я страшно ревнивий. Адже знаючи про те, що дружина моя вірна мені, що вона любляча і чесна жінка, я щодня мучуся муками ревнощів. Навіть уві сні мені сняться можливі суперники і їх підступи. Я змучений своїми стражданнями. Скажи, як мені позбутися від цієї напасті?

Хінг Ши трохи подумав і сказав:

– Я чув, що живе на півдні одна людина, якій у спадок дістався прекрасний вишневий сад. Розлогі гілки дерев цвіли по весні так, що всю округу тонким килимом встеляли ніжно-рожеві пелюстки. Людина ця дбайливо доглядала за своїм садом, поливала і підсапувала дерева, вибудувала міцну огорожу і кожен раз збирала багатий врожай.

І так тривало до тих пір, поки не прийшов до нього одного разу недобра і не сказав: “Який у тебе прекрасний сад, шкода тільки, що напевно в нього ночами частенько заглядають злодії”. Потім зла людина пішла, а слова її залишилися, запавши в душу садівника. З того часу втратив бідолаха спокій і сон. Ночами сидів він у саду, чекаючи злодіїв, а вдень, виснажений нічними дискусіями, спав. Через якийсь час, дерева, за якими більше ніхто не доглядав і не поливав, стали чахнути, та й огорожа поступово продірявилася. Ну а в саду як і раніше ночами сидів божевільний садівник, давно забувший про смак вишневих ягід.