Ніколи не дозволяй собі звикати до поганих речей, до поганої їжі і до поганих людей…

Ніколи, чуєш, ніколи не дозволяй собі звикати до поганих речей, до поганої їжі, до поганих умов, до поганої роботи, до поганих людей…
Ніколи не звикай до поганого ставлення до себе.
Запам’ятай, – так не повинно бути і це не норма.
Цьому немає виправдання і відмовок.

Брехня, споживацтво, байдужість, хамство, зрада – це не те, з що складається життя, нехай це все не приживається і не адаптується в твоєму середовищі існування.

Спробувавши, хоч раз, «ложку лайна», ти добровільно переступаєш кордон поваги.
Поваги до себе, в першу чергу. Таке не можна дозволяти, і, тим більше, прощати.
Твоє життя не повинно проходити в вічному терпінні чужих негативних вчинків.
Люди приходять і йдуть, а ти – залишаєшся. Вчорашні близькі сьогодні стають далекими.
Друзі перетворюються на ворогів, а кохані переходять в статус незнайомих.
Якщо почнеш підлаштовуватися під кожного, – будеш втрачати тільки час і себе, як особистість.

Життя проноситься локомотивом і ти, в кінцевому підсумку, все одно зрозумієш, що у тебе є тільки ти сам.
Вчися звикати до того, що дійсно цінне. Звикай до щастя. Звикай до поваги.
Звикай до добрих справ, до теплих слів, щирих обіймів.
Звикай до чесності, до вірності, до глибоких, справжніх почуттів.
Звикай берегти в собі гідність, щоб не було спокуси у непорядних упирів бруднити твій світ брудними чобітьми.

© Володимир Гаджієв